Тарілка настінна лксф "соняхи", кераміка, майоліка. діаметр — 47 см
Опис
Тарілка настінна ЛКСФ "СОНЯХИ", кераміка, майоліка. Діаметр — 47 см. Витончене виконання, справжній художній витвір.
Чіткі лінії та надзвичайна гамма кольорів емалі. Орієнтовно тарілка була створена в 70-80 роках минулого століття.
Прикраса для сучасного інтер'єру, колекції. Оригінальний подарунок для друзів, родичів.
Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика заснована у 1946 році. Від 1949 року на фабриці почав працювати керамічний цех. Спочатку це — майстерня, що складається з двох приміщень, де було 20 майстрів та робітників. Фабрика працює та виконує замовлення Художнього Фонду УРСР. Керамічна тиражна продукція виготовляється гончарним способом — вазочки для квітів, свічники, рамки, декоровані кольоровими ангобами та покриті прозорою свинцевою глазур'ю. Було налагоджено випуск керамічних виробів переважно сувенірного характеру.
У 1960-х роках тиражована керамічна продукція значно розширює свій асортимент. Поряд з класичними декоративними вазами, кашпо та комплектами посуду, з'являються характерного локального забарвлення ужитково-декоративний посуд (маслянки, солонки, кружки, фляги, штофи, лембики, куманці, плесканки, глечики для напоїв, кавові набори, кухлі, традиційні посудини), свічники. Хітом фабрики стають великі вази на долівку. Завдяки активній творчій праці вимальовується перше покоління львівських керамістів — Борис Горбалюк, Марія та Анатолій Курочки, Ярослав Захарчишин, Василь Кондратюк, Ярослав Шеремета.
У 1980-х роках на фабрику прийшло нове покоління митців, які творили вже в ширшому колі художніх зв'язків. З'являється можливість брати участь в симпозіумах, знайомитись з іноземними митцями, обмінюватись думками, технологічними новинками. В цей час з найвпливовішими тенденціями в об'ємній пластиці виступають митці країн Балтії, співпраця з ними львівських майстрів увиразнює нові тенденції у діяльності фабрики. Станом на 1980 рік фабрика мала щомісячний масовий тираж — 400 екземплярів, авторські — 10—25 екземплярів, виставкові твори, спецзамовлення, керамічні та скляні вироби для побутових потреб, подарункові та сувенірні, елементи інтер'єрів та монументального декорування. Хіти 1970—1880-х років — кавові сервізи, авторські розписані тарелі, штофи з активним рельєфним декором з зображеннями архітектури Львова, барвисті скляні вази, скульптурна пластика малих форм.
Початок 1990-х років приніс занепад У січні 1993 року змінюється правова форма підприємства і фабрика стає колективним підприємством «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика». У 1993—1996 роках, через високі ціни на газ не було змоги використовувати печі, тоді відбувається фінальне закриття фабрики. 2000 року відбулася передача майна фабрики трудовому колективу підприємства, після чого відбулася зміна форми власності колишньої фабрики з державної на колективну. Останнім керівником у 2004—2005 роках був Роман Володимирович Гринчишин, головним художником — Франц Черняк.
У 2005—2006 роках закрили скляний цех кераміко-скульптурної фабрики, натомість на його місці у 2007 році засновано ДП «„Склоцех“ Львівської фабрики мистецтв». Згодом Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика збанкрутувала та її ліквідували у 2013 році.
TARILKA_KER_0003
Також шукають:
