Леся Українка творила не лише геніальні вірші, драми, а й прозу. «Мені легко
було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу», —
згадувала сама письменниця. На сімейних вечорах у родині Косачів часто грали в
літературні ігри. Так з’явилася «Канапка», що згодом стала основою найбільшого
оповідання Лесі Українки «Жаль». Або ж «Місто смутку», що народилося після
спостережень авторки за душевнохворими під час гостювання в дядька —
Ведмедик з книжкою.