Нові історії Олександра Ірванця розгортаються на волинському ланд шафті й
волинських же легендах, але, як і належить творам Підскарбія «Бубабу», у
химерних поєднаннях і в супроводі карколомних пригод. У повісті, що дала назву
книжці, беруть участь живі й мертві персона жі — українці, німці, поляки,
французи, росіяни. А ще зомбаки і Тибурцій з трьома потерчатами. Такий собі
інтернаціонал, частина якого воює на стороні добра, а частина — на боці зла.
Звісно, якби не часова петля, то герої й антигерої ніколи й не перетнулися б,
але, виявляється, час вміє закручуватись у дивовижні спіралі. Доповнюють
повість перипетії й чудернацькі придибенції няв-сторі про ВКЛ — волинських
котів-легенд, а також короткі замальовки, створе ні у тому бурлескному тоні,
який, попри фантасмагоричність, якнайкраще відбиває саме життя.